Для більшості робіт ручним дуговим зварюванням підходить зворотна полярність. У такому разі електрод підключають до «плюса», а масу до «мінуса». Це часто дає стабільніший розпал дуги і глибше проплавлення металу.

Пряма полярність потрібна рідше. Електрод підключають до «мінуса», а деталь до «плюса», коли потрібне менше теплове навантаження на метал або коли так вимагає тип електрода, процесу чи обладнання. Точну схему завжди дивляться в паспорті електродів і в інструкції до зварювального апарата.

Як вибрати полярність для зварювання

Якщо ви зварюєте звичайну сталь покритими електродами, починайте зі схеми, яку рекомендує виробник електродів. Для багатьох побутових робіт це зворотна полярність. Вона краще підходить для більшості рутилових і основних електродів, але винятки залежать від марки.

Для тонкого металу або деталей, які легко перегріти, інколи обирають пряму полярність. Вона концентрує менше тепла на електроді і змінює розподіл нагріву в зоні шва. Якщо шов виходить занадто опуклим, електрод залипає або метал пропалюється, полярність і струм перевіряють разом.

На інверторі схему підключення міняють лише після вимкнення апарата. Кабель тримача електрода і кабель маси переставляють на потрібні клеми, а потім перевіряють контакт затискача. Поганий контакт дає нестабільну дугу навіть при правильній полярності.

  • Потрібне глибше проплавлення: частіше обирають зворотну полярність.
  • Потрібен м’якший нагрів тонкого металу: перевіряють пряму полярність.
  • Є інструкція до електродів: орієнтуються на неї першою.
  • Дуга нестабільна: перевіряють клеми, масу і стан кабелів.

Якщо немає даних по конкретному електроду, не робіть вибір навмання. Полярність для зварювання залежить від типу покриття, діаметра електрода, товщини металу і режиму апарата. Найнадійніший спосіб це взяти рекомендацію виробника і зробити пробний шов на обрізку того самого металу.

Обговорення

Коментарі 0

Тут ще немає коментарів. Ви можете розпочати обговорення.

Залишити коментар