Як називається випалювання по тканині?

Випалювання по тканині називається гільйошуванням. Ця техніка створює орнаменти, ажурні отвори та рельєфні лінії за допомогою нагрітого інструмента.

Для роботи найчастіше використовують синтетичні тканини, які плавляться під дією температури. До них належать поліестер, атлас із синтетичними волокнами, органза та капрон. Під час нагрівання край отвору оплавляється і не обсипається.

Що потрібно для гільйошування тканини

Майстер переносить контур на матеріал, після чого проводить по лініях термоножем або спеціальною голкою. Інструмент одночасно прорізає тканину і запаює її край. Точність малюнка залежить від температури, швидкості руху та товщини матеріалу.

Для перших робіт краще брати невеликий клаптик тканини. Перед нанесенням складного візерунка перевіряють реакцію матеріалу на нагрівання. Різні тканини плавляться з неоднаковою швидкістю, тому однакова температура дає різний результат.

• Термоніж або прилад для випалювання з тонкою насадкою.
• Синтетична тканина без просочення, яка плавиться, а не розсипається.
• Ескіз орнаменту, копіювальний папір або термостійкий шаблон.
• Робоча поверхня, що витримує нагрівання і не деформується.

Гільйошування застосовують для декоративних панно, серветок, вставок в одяг, квітів і об'ємних композицій. Техніка дає змогу поєднувати кілька шарів тканини, якщо вони мають сумісну реакцію на тепло.

Не кожен текстиль підходить для випалювання. Бавовна, льон і вовна не плавляться, а обвуглюються або загоряються під дією гарячого інструмента. Для таких матеріалів використовують інші способи обробки краю та створення орнаменту.

Назву гільйошування також застосовують до самого процесу та готового декоративного візерунка. Якщо майстер вирізає деталі нагріванням без створення орнаменту, точніше говорити про термічне різання тканини.